Вже понад три десятиліття ресторан Sobrino de Botín, розташований у самому центрі Мадрида, вважається найстарішим рестораном у світі.
Відкритий у 1725 році, ресторан офіційно занесений до Книги рекордів Гіннеса як заклад, що безперервно працює на одному й тому ж місці з моменту заснування. Однак нині у нього з’явився конкурент — невелика таверна Casa Pedro на околиці іспанської столиці, про що пише The Independent.
Суперечка за історію
Власники Casa Pedro стверджують, що їхній заклад діє ще з 1702 року — що більш ніж на два десятиліття за дату відкриття Botín. За словами керівниці таверни та представниці восьмого покоління родини-власників Ірене Гіньялес, довести це непросто. Попри те, що цифра «1702» красується на логотипі закладу, документальних підтверджень поки що бракує.
«Мій дідусь був упевнений у цьому, але розповіді — не доказ», — каже 51-річна Ірене. Щоб засвідчити історичність, її родина залучила професійного історика. Перші результати досліджень вже є: у державному архіві виявили документи, які підтверджують існування таверни, винного погребу та заїжджого двору на місці сучасного Casa Pedro ще у 1750 році. Це значно наближає заклад до омріяного титулу.
У чому подібність і відмінності
Botín і Casa Pedro мають багато спільного. Обидва заклади — родинні, обидва спеціалізуються на традиційній кастильській кухні, пропонуючи страви на кшталт тушкованого рубця чи запеченого молочного порося. Інтер’єри прикрашені автентичною керамікою, дерев’яними балками та старовинними винними підвалами.
Однак є й відмінності. Botín розташований у туристичному центрі, біля Пласа-Майор, і відомий широкому загалу завдяки згадкам у творах Ернеста Хемінгуейя і Френсіс Скотт Фіцджеральд. Натомість Casa Pedro більше орієнтований на місцеву публіку — її відвідують постійні клієнти, зокрема мешканці сусідніх районів, які щотижня приходять на обід.
Титул, який потрібно довести
Згідно з правилами Книги рекордів Гіннеса, щоб отримати статус «найстарішого ресторану», заклад має довести безперервність роботи в одному й тому самому приміщенні під однією назвою. Саме цим Botín і підтвердив своє лідерство ще у 1987 році. Єдиний виняток — коротке закриття на час пандемії, якого не вдалося уникнути й Casa Pedro.
Схожі за віком ресторани, як-от Le Procope у Парижі (1686) чи White Horse Tavern у США (1673), не змогли відповідати цим вимогам, тож не були включені до переліку.
Casa Pedro також стикається з ускладненнями — архіви колишнього селища Фуенкарраль, де розташована таверна, згоріли під час громадянської війни в Іспанії. Наразі родина Гіньялес продовжує пошуки доказів у національних архівах.
Мрія, а не маркетинг
Навіть якщо Casa Pedro отримає визнання від Гіннеса, його локація навряд чи дозволить конкурувати з популярністю Botín. Утім, для власників це — не головне.
«Для нас це мрія, а не комерційний розрахунок», — зізнається Ірене. Титул став би символічним підтвердженням багатовікової історії закладу, яка передається з покоління в покоління — від предків до сучасних господарів.
Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.
