21 травня 2020 року провідне американське видання «The New York Times» опублікувало статтю Джонатана Сафрана Фоєра (Jonathan Safran Foer), відомого американського письменника и автора книг «Поїдання тварин» («Eating Animals»), «Ми — погода» («We Are the Weather»), «Усе ясно» («Everything is Illuminated») та «Страшенно голосно і неймовірно близько» («Extremely Loud and Incredibly Close») з гучною назвою «Кінець епохи м’яса”.
В статті автор описує, як пандемія вплинула на м’ясну індустрію в Штатах. Також, у своїй публікації, письменник згадує про вплив тваринництва на зміни клімату, розвінчує міфи про необхідність споживання тваринного білка та підіймає інші важливі питання.
Якщо вас турбує доля бідняків, що тяжко працюють, расова несправедливість та зміна клімату, вам необхідно перестати їсти тварин.
Чи можна уявити собі паніку, примітивнішу за своєю природою, ніж паніка, яка викликана думками про порожні полиці в магазині?
Чи можна уявити собі полегшення, примітивніше за своєю природою, ніж те, яке нам дарує смачна їжа?
Сьогодні, практично всі, стали частіше готувати, частіше документувати процес приготування нових страв і, в цілому, частіше думати про їжу.
Дефіцит м’яса, а також рішення президента США Дональда Трампа відкрити бійні, всупереч палким протестам їхніх працівників, які побоюються за свою безпеку, змусили багатьох американців задуматися про те, наскільки важливу роль відіграє м’ясо.
Та хіба воно важливіше за життя тих бідних робітників, які ризикують собою, щоб його отримати? Здається, що так. У шістьох із десяти округів, які Білий дім назвав осередками епідемії коронавірусної інфекції, знаходяться саме ті бійні, які президент країни наказав відкрити.
У Су-Фоллсі, штат Південна Дакота, підприємство «Smithfield», на частку якого припадає близько 5% від загальної кількості свинини, виробленої в країні, стало одним із наймасштабніших осередків епідемії в США.
На одному з підприємств корпорації «Tyson» у Перрі, штат Айова, було зафіксовано 730 випадків зараження коронавірусною інфекцією — це майже 60% співробітників підприємства. На іншому підприємстві «Tyson», тепер у Ватерлоо, штат Айова, на коронавірус захворів тисяча тридцять один співробітник із двох тисяч восьмисот.
Зростання захворюваності серед робітників скотобоєнь спричинило їх закриття, що обернулося великим скупченням невбитих тварин. Деякі фермери роблять ін’єкції своїм свиноматкам, щоб спровокувати викидні. Інші змушені просто присипляти своїх тварин — найчастіше душити газом або відстрілювати. Ситуація стала настільки критичною, що сенатор-республіканець від штату Айова Чак Грасслі (Chuck Grassley) попросив адміністрацію Трампа надати ресурси для підтримки психічного здоров’я свинарів.
Попри таку страшну реальність та масу повідомлень про те, як впливає промислове фермерство на американські землі, спільноти, тварин і здоров’я людей, повідомлень, які лунали задовго до початку цієї пандемії, — лише половина американців говорять, що вони намагаються зменшувати кількість м’яса у своєму раціоні.
М’ясо міцно закріпилося в нашій культурі й особистих історіях та зайняло в них дуже важливе місце — від індички на День подяки до хот-догів на стадіонах. М’ясо асоціюється в нас із незрівнянними чудовими ароматами та смаками, із задоволенням, яке змушує нас почувати себе як вдома. А що може бути важливіше за відчуття, що ви вдома?
Однак, усе більше людей відчувають неминучість змін, які наближаються.
Вчені уже довели, що тваринництво є однією з головних причин глобального потепління. Як пише видання «The Economist», чверть американців у віці від 25 до 34 років стверджують, що вони вегетаріанці або вегани. Це, ймовірно, пояснює, чому продажі вироблених із рослин замінників м’яса стрімко зростають та чому бургери компаній «Impossible Burgers» і «Beyond Burgers» можна купити скрізь: від супермаркетів мережі «Whole Foods» до мережі ресторанів «White Castle».
Наша рука тягнулася до дверної ручки вже кілька років. Пандемія Covid-19 відчинила ці двері.
Як мінімум, вона змусила нас озирнутися. Коли мова заходить про таку «незручну» тему, як м’ясо, завжди виникає бажання шукати захисту в точних наукових даних, знайти розраду в тих винятках, які неможливо виміряти, та говорити про наш світ так, ніби він існує лише в теорії.
Деякі з тих розумних людей, з якими я знайомий, знаходять способи не думати про проблеми, пов’язані з тваринництвом, — точно так само, як я знаходжу способи не думати про зміну клімату та нерівності доходів, не кажучи вже про парадокси моїх власних харчових звичок. Одним із несподіваних побічних ефектів декількох місяців ізоляції виявилося те, що стало важко не думати про речі, що визначають нашу сутність.
Ми не зможемо захистити навколишнє середовище, якщо продовжимо регулярно їсти м’ясо. І це зовсім не спірна перспектива, а банальна істина. Неважливо, чи перетворюються корови у гамбургери, чи в елітні стейки, — ці тварини виробляють величезну кількість парникового газу. Якби всі корови жили в одній країні, ця країна займала б третє місце у світі за кількістю викидів парникового газу в атмосферу.
За словами керівника дослідницьких проєктів в «Project Drawdown» — некомерційної організації, яка займається пошуками шляхів вирішення проблеми зміни клімату, — перехід на переважно рослинну їжу «стане найважливішим внеском, який будь-яка людина може зробити задля боротьби з глобальним потеплінням».
Переважна більшість американців переконані, що зміна клімату дійсно відбувається. Більшість республіканців і демократів стверджують, що Вашингтону не слід було виходити з Паризької кліматичної угоди. Нам не потрібна нова інформація та нові цінності. Нам просто потрібно увійти у відчинені двері.
Ми не можемо заявляти про необхідність гуманного ставлення до тварин і все ще продовжувати регулярно їсти м’ясо. Та система тваринництва, яку ми створили, сповнена страждань.
Сучасні курчата стали настільки генетично модифікованими, що їхнє життя буде пронизане болем, навіть якщо ми відкриємо їхні клітки. Індичок спеціально вирощують такими гладкими, що вони більше не можуть давати потомство без штучного запліднення. Телят забирають від матерів у дуже ранньому віці, що обертається нестерпними стражданнями, що проявляються в тому, як вони ревуть та високому рівні кортизолу в крові.
Жодні ярлики та сертифікати не дозволять уникнути цієї жорстокості. Нам не потрібно, щоб захисники прав тварин погрожували нам пальцем. Нас не потрібно переконувати в чомусь такому, чого ми ще не знали б. Нам просто потрібно прислухатися до себе.
Ми не зможемо захиститися від майбутніх пандемій, продовжуючи регулярно їсти м’ясо. На сьогодні дуже багато уваги приділяється ринкам, де продають диких тварин, але промислові ферми, особливо птахоферми, є найбільш сприятливим підґрунтям для виникнення нових пандемій. Окрім цього, CDC (Центр з контролю та профілактики захворювань) повідомляє, що три із чотирьох нових інфекційних захворювань мають природні осередки виникнення — результат наших порушених відносин із тваринами.
Зрозуміло, що ми хочемо бути в безпеці. Ми знаємо, як можна убезпечити себе. Але тільки хотіти й знати недостатньо.
Це не тільки моя думка або думка окремих людей — попри те, що схожі статті зазвичай публікуються в розділах із цією назвою. І відповіді на найбільш поширені реакції на спроби поставити під сумнів тваринництво не є всього лише думками.
Чи потрібні нам тваринні білки? Ні.
Ми можемо прожити довше та здоровіше життя без них. Більшість дорослих американців уживають приблизно вдвічі більше рекомендованої дози білка — включаючи вегетаріанців, які споживають на 70% більше білка, ніж необхідно. Люди, дієта яких насичена тваринним білком, набагато частіше вмирають від хвороб серцево-судинної системи, діабету та відмови нирок. Звичайно, м’ясо, як і тістечка, може стати частиною здорового харчування. Але жоден розсудливий нутриціолог не стане рекомендувати занадто часто їсти тістечка.
Якщо ми дозволимо системі агропромислових виробництв зруйнуватися, фермери постраждають? Ні.
Постраждають великі корпорації, які виступають від імені фермерів і при цьому нещадно їх експлуатують. Сьогодні в Америці менше фермерських господарств, ніж в епоху Громадянської війни, хоча населення США за цей час зросло в 11 разів. Це не випадковість, а бізнес-модель. Мрія промислового тваринницького комплексу полягає в тому, щоб «ферми» були повністю автоматизованими. Перехід на їжу рослинного походження та екологічні способи ведення фермерського господарства дозволить створити набагато більше робочих місць, ніж зараз.
Не потрібно вірити мені на слово. Запитайте будь-якого фермера, чи буде він щасливий побачити кінець епохи промислового тваринництва?
Хіба відмова від м’яса не є проявом елітизму? Ні.
Результати дослідження, проведеного у 2015 році, показали, що вегетаріанська дієта на 750 доларів в рік дешевша м’ясної дієти. Люди з кольоровою шкірою непропорційною мірою називають себе вегетаріанцями та непропорційною мірою стають жертвами жорстокості промислового тваринництва. Робочі скотобоєнь, які зараз піддаються великій небезпеці, щоб ми могли задовольняти нашу потребу в м’ясі, — це переважно люди з чорним або смуглявим кольором шкіри. Ідея про те, що дешевший, здоровіший і менш експлуатаційний спосіб ведення фермерського господарства — це прояв елітизму, являється елементом пропаганди.
Чи можемо ми працювати з корпораціями, які займаються промисловим тваринництвом, щоб поліпшити нашу продовольчу систему? Ні.
Звичайно, якщо ви не вірите в те, що люди, які збагатилися коштом експлуатації інших, з доброї волі погодяться знищити ті інструменти, що подарували їм захмарне багатство. Промислове тваринництво має таке ж відношення до фермерського господарства, яке мають кримінальні монополії до підприємництва. Якби уряд хоча б на рік позбавив тваринницькі та молокопереробні компанії всіх пільг і субсидій на 38 мільярдів доларів і змусив би їх грати за звичайними капіталістичними правилами, ці корпорації просто зникли б. Ця індустрія просто не може вижити на вільному ринку.
М’ясо — це такий продукт, який частіше за інших викликає в людях почуття комфорту і дискомфорту. Це може ускладнити процес утілення в життя того, що ми знаємо і хочемо. Чи можемо ми змістити м’ясо з центру нашого столу? Це питання веде нас до порогу неможливого. А з іншого боку знаходиться неминуче.
Зіткнувшись із жахами пандемії та новими питаннями про те, що по-справжньому важливо, ми нарешті бачимо ті двері, які завжди були перед нами. Наче уві сні, де в наших будинках з’являються кімнати, невідомі до цього нашим Я, ми відчуваємо, що існує більш досконалий спосіб харчування, що існує життя, ближче до наших цінностей. На іншому боці знаходиться не щось нове, а щось давно забуте з нашого минулого — зі світу, де фермери були реальними, де тіла закатованих тварин не ставали їжею, а доля планети не ставала чеком після ситної вечері.
Настав час переступити через поріг. Наш дім — на іншій стороні.
Оригінал статті: https://www.nytimes.com/2020/05/21/opinion/coronavirus-meat-vegetarianism.html
Переклад з англійської: Дар’я Лук’янчук, представниця кампанії «Здорово Їмо»
Адаптація: Андріана Федевич, представниця кампанії «Здорово Їмо»
