Соціально-відповідальний бізнес — концепція не нова у світі. Виникла вона декілька десятків років тому як міжнародна ініціатива, що передбачає діалог та співпрацю корпорацій з неурядовими організаціями, профспілками та громадянським суспільством.
СВБ — це win-win, — ситуація, коли усі переможці, адже стійка та відкрита глобальна економіка — саме те середовище, де бізнесу, ринку праці та суспільству загалом комфортно розвиватись.
Відповідальність бізнесу — це надзвичайно об’ємне та різнопланове поняття, яке базується на трьох стовпах: власне соціальній, економічній та екологічній стійкості. Добробут фермерських тварин тісно пов’язаний з усіма трьома, тож не дивно, що компанії, які позиціюють себе як соціально відповідальні, все більше звертають на нього увагу.
Тваринництво має значний вплив на зміни клімату. Спалахи різноманітних інфекцій призводять до загибелі сотень тисяч тварин, фінансових втрат для власників та часто становлять небезпеку для життя та здоров’я людини.
Виробники, а особливо продавці продуктів тваринництва відчувають відповідальність перед суспільством за те, що вони продають, тому добробут фермерських тварин стає усе пріоритетнішим для багатьох з них. А надто, коли запит громадськості щодо гуманніших практик для фермерських тварин та зменшення їх страждань стає все потужнішим.
Кури-несучки — одні з найпоширеніших фермерських тварин і вони ж потребують найбільше захисту. За даними організації Farm Sanctuary, для задоволення споживчого попиту на яйця у 2007 році 280 мільйонів курей відклали 77,3 мільярда яєць. 95% цих курей проводять життя в клітках батарейного типу. У такій клітці тримають по 5-10 курей, і на кожну з них припадає простір, розміром з листочок А4. Кури постійно труться одна об одну, їхні лапи калічаться від металевих ґрат клітки, вони страждають від втрати пір’я, а їх тіла покриваються синяками та потертостями. Не маючи змоги навіть розпростерти крила, кури-несучки є одними з найбільш експлуатованих тварин в агробізнесі. Вони не можуть задовільняти абсолютну більшість своїх природних потреб — в русі, в гігієні, у висиджуванні яєць.
Лауреат Нобелівської премії, доктор Конрад Лоренц, сказав: «Найгірші тортури, яким піддаються кури у клітках батарейного типу, — неможливість кудись сховатись для відкладання яєць. У людини, яка розуміється на тваринах, серце розривається спостерігати, як курка знову і знову марно намагається відійти від своїх “”однокамерників” аби десь усамітнитись.”
Нестерпні умови існування курей у батарейних клітках призвели до їх заборони у багатьох країнах та регіонах по всьому світу. Так, ще у 1999 році Директива Ради Європейського Союзу 1999/74/ЄС заборонила кліткове утримання курей з 2012 року.
У своєму звіті Науковий ветеринарний комітет Європейської комісії (SVC) засудив батарейні клітки: «Очевидно, що через малі розміри та жахливі умови батарейні клітки, так, як вони використовуються зараз, мають суттєві недоліки для добробуту курей«. Нова Зеландія та Канада заборонили будівництво нових кліток батарейного типу і зобов’язали фермерів перейти на гуманніші типи виробництва у найближчому майбутньому.
Така ж ситуація й у багатьох американських штатах. Індійське законодавство також визнає клітковий спосіб утримання курей як такий, що порушує Закон про запобігання жорстокому поводженню з тваринами, підписаний ще в 1960 році.
Список можна продовжувати довго, проте і так очевидно, що батарейні клітки — це відголос минулого, для якого не залишається місця у 21 столітті. З доступом до інформації вимоги сучасного суспільства до продукту перестали обмежуватись лише контролем якості. Відтепер етичність — важливий критерій для обрання товарів та послуг. І це вже зрозуміли і підтримали багато як світових, так і локальних брендів.
Під етичним мається на увазі також екологічніший та органічніший продукт: без гормонів та антибіотиків. До того ж, безпечніший для працівників ферм та людства загалом.
“Через щільність курей на кліткових фермах, віруси набагато швидше поширюються повітряним шляхом та через екскременти”, — зазначає Ліза Северіна, керівниця департаменту зі сталого розвитку Cage-free Альянс Українського Бізнесу. “Чим більше особин на обмеженій території, тим легше вірус може мутувати до форми, здатної заразити людей і спричинити пандемію”, — доповнює експертка.
«H5N1 (пташиний грип) розвинувся з великою вірулентністю серед курей лише завдяки умовам, в яких утримуються птахи – набиті в клітки, упаковані у гігантські склади, – зазначає американський антрополог Венді Орент.
Комплекс проблем з клітковим виробництвом яєць призвів до того, що все більше соціально-відповідальних компаній переходять на cage-free. Світовий гігант ресторанного бізнесу, МакДональдз, зобов’язався перейти на яйця безкліткового типу до 2025 року. Враховуючи, яку вагому частку ринку займає ця мережа, варто очікувати відчутний вплив такого рішення і на постачальників яєць. Більшість основних конкурентів МакДональдзу, правда, уже давно перейшли на яйця від курей вільного вигулу, хоч і не попіарившись на цьому достатньо. Серед них Бургер Кінг, Старбакс, Тако Бел та ще більше десятка відомих американських мережевих закладів.
Не відстає від ресторанів і готельна сфера, тим паче, що для них цей перехід ще простіший. Hyatt вже майже десятиліття заохочує свої готелі та франшизи використовувати яйця безкліткового типу виробництва. В їхніх планах повний перехід на cage-free до кінця 2025 р. Наразі 90% усіх яєць на яєчних продуктів, які використовуються в американських та канадських готелях мережі вже від виробників, які не послуговуються клітками батарейного типу і вони продовжують звітувати про прогрес у цьому напрямку.
2025 — також рік, коли Radisson перейде на “етичніші” яйця. «Ми готові домагатися позитивних змін у наших готелях по всьому світу», — сказала Інге Хейдбрехтс, старша віце- президентка із глобальної відповідальності бізнесу Radisson Hotel Group. «Перехід на постачання яєць не з кліток вимагатиме часу та інвестицій, але ми будемо тісно співпрацювати з нашими постачальниками та власниками готелів, щоб досягти значного прогресу».
Зрушення відбуваються і в українській бізнес-сфері. Вже шість великих брендів зобов’язалися відмовитись від кліткових яєць, і це тільки початок. Задекларувати свою соціально-відповідальну позицію можна, ставши частиною Cage-free Альянсу Українського Бізнесу. Майбутнє за відповідальним та етичним бізнесом, але тільки від нас залежить, коли це майбутнє настане.
Олена Баран, представниця Cage-free Альянсу Українського Бізнесу
