Які виклики чекають готельєрів і ключові тренди подальшого розвитку ринку в Україні, та що варто запозичити з американського досвіду.
Період змін для готельного ринку, як й для усієї сфери гостинності не закінчився. Війна розширила його функції, зробивши одним із драйверів економіки. Готельєри створюють робочі місця, наповнюють місцеві бюджети, приносить валюту та сприяють розвитку інших галузей: ресторанному бізнесу, транспорту та розвагам.
Про ключові тренди галузі та майбутне готельного бізнесу в Україні розповів для видання Mind, Максим Богданов, National Sales Manager at Omni Hotel and resorts.
Вікові зміни працівників
Максим розповідає, що на початку його кар’єри, на посаді портьє, зазвичай, була молода дівчина 18–20 років. Але, з кожним роком середній вік працівників готелів зростав. Сьогодні в США гостей часто зустрічають портьє чи офіціанти віком 50–60 років, й цей факт є цілком нормальним.
«Я вважаю, що такий сценарій є достатньо ймовірним і для майбутнього в Україні».
Причини цього тренду:
- Багато молодих спеціалістів прагнутимуть залишитися за кордоном, шукаючи кращі можливості. Навіть якщо вони повертатимуться, володіючи іноземними мовами, вони віддаватимуть перевагу більш високооплачуваним сферам.
- Готельно-ресторанний бізнес традиційно не входив до лідерів за рівнем зарплат, тому він не буде першим вибором для молоді.
- Після завершення війни багато людей, які боялися змін під час нестабільності, почнуть шукати інші кар’єрні можливості.
«Отже, вже зараз варто приділяти увагу старшим працівникам та спеціалістам з інших галузей, які можуть легко адаптуватися до нових професій» — вважає Богданов.
Гнучкість у підходах та «гібридний» формат роботи
«Я добре пам’ятаю, як у 2016 році, коли став керівником відділу продажів, шукав на співбесідах «зірок» із нереальними вимогами. Але через 2–3 роки був би радий найняти багатьох із тих кандидатів, навіть без додаткових інтерв’ю» — розповідає Максим Богданов.
«Ситуація на ринку праці не покращується – і це стосується не лише гостинності. А розвиток штучного інтелекту лише загострить цю проблему».
Глобальні тренди:
- У США звично, що менеджер із продажу готелю у Вашингтоні працює з Техасу й ніколи не бував ані в готелі, ані в цьому місті. І це не заважає йому ефективно виконувати свої обов’язки.
- Деякі керівники готелів і департаментів також працюють частково дистанційно. Наприклад, тиждень у готелі – тиждень вдома, або лише 2 дні на тиждень на місці.
- «Гібридний» формат роботи дозволяє розширити ринок талантів далеко за межі одного міста чи регіону.
«Звісно, є сфери, де дистанційна робота неможлива (наприклад, хаускіпінг або технічне обслуговування), але для багатьох департаментів вона цілком реальна. І цей крок суттєво відкриє для вас ринок талантів не лише у вашому місті або в радіусі 20 км від нього! Сьогодні гібридна робота – це не питання норми чи ні, це питання вашого світогляду: ви дивитеся у майбутнє чи в минуле!» — каже Богданов.
«Горизонтаьний» кар’єрний ріст
«Кожен якісний фахівець думає про зростання. Навіть якщо не говорить про це, то все одно аналізує свої перспективи. Але це історія не тільки про вертикальні переходи. Наприклад, у США працівники часто змінюють департаменти, залишаючись у межах однієї компанії».
Як це працює:
- Сьогодні працівник виконує функції портьє, а через рік, відчувши вигорання, переходить у бухгалтерію або хаускіпінг. Погодьтесь, що якщо компанія робітнику подобається, але немає можливості для підвищення, зміна посади – чудовий вихід.
- За кілька років він може попрацювати у 2–3 різних департаментах, здобути унікальний досвід і відкрити нові кар’єрні можливості. Якщо працівник скористається цим шансом, то може стати керівником фронт-офісу чи директором із хаускіпінгу!
Гнучке та динамічне ціноутворення
«Обговорюючи готельний ринок України з експертами зі США, вони завжди дивувалися співвідношенню незалежних та мережевих готелів. До війни близько 90-95% готелів в Україні були незалежними, а лише 5-10% належали до мереж. У США ж ситуація протилежна: 90% готелів входять до мереж».
«До війни власники українських готелів намагалися залучити міжнародні бренди. Після війни ситуація зміниться: світові готельні мережі самі прагнутимуть зайти на український ринок. Проте масове будівництво нових готелів розпочнеться не відразу, а через рік-два, оскільки ця сфера вимагає значних інвестицій і має повільне повернення коштів. Готель починає приносити прибуток лише тоді, коли його завантаженість досягає 65-75%».
«Прихід міжнародних брендів означатиме активне та гнучке ціноутворення. Українські готелі завжди боялися занадто агресивно змінювати ціни, щоб не втратити клієнтів. Наприклад, навіть підвищення цін на 20-30% у пікові дати викликало обурення гостей».
«Натомість у США ситуація зовсім інша. Якщо в місті проходить важлива подія – концерт, виставка, спортивний захід – ціни можуть зрости у 2-3 рази, а в окремих випадках навіть у 10 разів. І гості це сприймають нормально!»
«В Україні є приказка: «Один день – рік годує». Кілька «гарячих» дат на місяць можуть закрити весь місячний бюджет готелю, якщо ціни будуть правильно сформовані» — вважає Богданов.
Конференц-готелі: новий формат на українському ринку
«Ще одним викликом для українського готельного ринку стане розвиток конференц-готелів (convention hotels). До COVID-19 знайти локацію для конференції на 300-500 осіб було непросто. Велика війна лише загострила цю проблему. Після перемоги бізнес повернеться до формату великих заходів, і компанії потребуватимуть відповідної інфраструктури».
«У США конференц-готелі часто поєднані з міськими виставковими центрами, що дозволяє гостям не виходити на вулицю. Такі готелі можуть мати від 700 до 2000 номерів, а бронювання для великих груп здійснюється за 3-5 років наперед. Це величезна можливість для розвитку готельної індустрії в Україні» — розповідає Максим.
Автоматизація групових бронювань
«Сьогодні організаторам групових поїздок в Україні доводиться комунікувати з кожним готелем окремо. У США ця проблема давно вирішена – там діє система, аналогічна Booking.com, яка дозволяє вказати всі потреби заходу та отримати пропозиції від готелів. Готелі самі заповнюють інформацію про ціни, конференц-можливості, харчування, паркінг тощо. Це значно спрощує процес організації».
Українському ринку потрібні подібні інструменти. Вони стануть фундаментом для подальшого впровадження штучного інтелекту та автоматизації процесів.
Українська гостинність & американська комерційність
«Ми, українці, – дуже гостинна нація, і завжди, працюючи із гостями, ми намагалися показати свою лояльність до гостя на 101%! Безкоштовна парковка, хтось приїхав раніше – давайте його безкоштовно поселимо тощо. В Америці все навпаки – посмішок набагато більше, але якщо на цьому можна заробити – вони будуть заробляти!»
«Увесь паркінг платний! І немає різниці, що в тебе номер коштує $500 чи номер коштує $100 – паркінг буде коштувати від $30-50 (і може навіть коштувати половину ціни номера)! З іншого боку, не завжди готелі мають свій власний паркінг і просто орендують його, передаючи всі гроші за це місце гостю».
«Те ж саме стосується всіх додаткових опцій і умов контракту: неважливо, який розмір твоєї групи і яка твоя історія з цим готелем – якщо ти повинен за щось платити і це в контракті, ніхто не буде робити винятків».
Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.
