Згідно з даними, 12% українців віком від 18 до 65 років замовляють доставку їжі щонайменше раз на тиждень. Водночас споживачі демонструють доволі сталі гастрономічні вподобання: 89% готові регулярно обирати одну й ту саму страву, якщо вона їм подобається. Серед умовного «топу» страв, які українці могли б споживати постійно, лідирують стейк, салати та суші.

Ключовими критеріями при виборі сервісу доставки залишаються економічні чинники. Для 54% користувачів визначальними є знижки та акції, ще 45% орієнтуються на рівень цін, а 42% звертають увагу на швидкість доставки. При цьому лише 28% опитаних оформлюють замовлення через мобільні застосунки, що може свідчити про потенціал подальшого зростання цифрових каналів у цьому сегменті.

Попри розвиток доставки, майже половина українців не відмовляється від домашньої кухні. Так, 45% вважають її більш корисною, а 41% — доступнішою за вартістю. Водночас розподіл побутових обов’язків залишається нерівномірним: 72% жінок зазначають, що саме вони готують вдома, тоді як більшість чоловіків або розділяють ці обов’язки, або не беруть у них активної участі.

Покупки продуктів також поступово переходять в онлайн. Хоча більшість українців продовжує відвідувати магазини, вже 23% замовляють продукти з доставкою додому. При цьому 96% респондентів здійснюють закупи щонайменше раз на тиждень, що свідчить про сформовану регулярну модель споживання.

Харчування поза домом для українців має не лише практичне, а й емоційне значення. Для 39% це спосіб зробити невелике свято, для 35% — зручність і економія часу, а для 21% — можливість спробувати нові страви. Найчастіше українці обирають кафе та кав’ярні поблизу роботи, а також піцерії та фудкорти.

Молодь демонструє більшу відкритість до споживання поза домом: понад половина українців віком 18–29 років зазначають, що за можливості харчувалися б у закладах щодня. Це може свідчити про зміну споживчих моделей у майбутньому та поступове зростання ролі ресторанного сегмента.

Як зазначає генеральний менеджер Bolt Food в Україні В’ячеслав Левченко, харчові звички українців формуються на перетині практичності, задоволення та соціальної взаємодії. Домашнє приготування залишається базовим сценарієм, тоді як доставка та відвідування закладів виконують функцію зручності та емоційного досвіду.

У підсумку ринок харчування в Україні демонструє гнучку модель: споживачі поєднують домашню кухню, доставку та відвідування закладів залежно від ситуації, фінансових можливостей і потреб у комфорті чи емоціях.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Ринок їжі в Україні — як поєднуються домашня кухня, доставка й ресторани appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

На тлі дискусій серед шеф-кухарів із відзнаками Michelin Guide про кризу haute cuisine, несподіваним символом сучасного попиту стала проста страва — коробка з рисом, смаженою куркою та соусом на основі майонезу, про що пише CNN.

Саме такий формат приніс популярність мережі Tasty Crousty, яка за останні місяці перетворилася на один із найпомітніших гастрономічних трендів у Парижі. Без складного меню, дизайнерських інтер’єрів і класичного ресторанного сервісу, бренд зробив ставку на просту формулу — великі порції, зрозумілий смак і доступну ціну близько 9 євро. Такий підхід виявився особливо привабливим для молодої аудиторії, яка дедалі частіше орієнтується не на гіди, а на вірусні рекомендації у TikTok.

Втім, успіх Tasty Crousty — не лише історія окремого бізнесу, а відображення ширших змін на ринку. За підсумками 2024 року від французької дослідницької групи Food Service Vision, оборот мережевого ресторанного сектору Франції досяг рекордних 21 млрд. євро, причому сегменти fast food і fast-casual формують вже понад половину всієї виручки галузі.

Головним драйвером трансформації стало покоління до 35 років. Молоді споживачі, які виросли в епоху глобальних мереж і доставки, дедалі частіше обирають просту та зрозумілу comfort food — бургери, піцу, тако або різноманітні rice- та chicken-box формати. Так званий «кранч-бокс» — поєднання рису, курки в паніруванні та соусів — швидко вийшов за межі столиці й набув популярності по всій країні.

На хвилі попиту Tasty Crousty активно розширює присутність не лише у Франції, а й за кордоном, зокрема в Бельгії та Алжирі, а також розглядає вихід на ринки Канади та Великої Британії.

Одночасно з цим зростає конкуренція між локальними мережами та глобальними гравцями. У французьких містах формати на кшталт O’Tacos співіснують із міжнародними брендами — McDonald’s, Burger King, KFC, Popeyes та Five Guys.

Зокрема, McDonald’s, що працює у Франції з 1979 року, залишається другим за значенням ринком для компанії після США і налічує близько 1590 ресторанів. Стратегія мережі передбачає доступність закладу в межах 20 хвилин їзди майже для кожного мешканця.

Активне розширення мереж викликає і спротив, особливо в невеликих містах, де мешканці побоюються втрати локальної ідентичності. У деяких громадах відкриття нових ресторанів вже стає частиною політичних дискусій на рівні муніципалітетів.

Найгостріше ці зміни сприймає сегмент високої кухні. Французькі шефи дедалі частіше говорять про ризик «дегастрономізації» — поступового витіснення традицій бістро та класичного ресторанного досвіду. Водночас ринок шукає баланс через розвиток сегмента якісного швидкого харчування.

Одним із прикладів є мережа Cojean, яка поєднує швидкість обслуговування з використанням сезонних продуктів, органічних інгредієнтів та екологічних практик. Подібні формати дедалі частіше стають компромісом між гастрономічною культурою та темпом сучасного життя. Крім того, все більше відомих шеф-кухарів запускають власні quick-service проєкти — від сендвічів із смаженою куркою до азійських bowl-страв і gourmet-бургерів.

Таким чином, Франція не відмовляється від своєї гастрономічної спадщини, а переосмислює її. Поряд із традиційною багатокурсною вечерею дедалі органічніше існують прості й доступні формати, які формують новий образ сучасної французької кухні — більш демократичної, швидкої та орієнтованої на нове покоління споживачів.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Fast food формує нову гастрономічну реальність Франції appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Про це йшлося під час секторальної зустрічі представників державних органів і бізнесу, присвяченої роботі сфери громадського харчування та розвитку прозорих правил на ринку.

За даними ДПС, нині в Україні працює понад 43 тисячі суб’єктів господарювання у сфері ресторанного бізнесу. Вони здійснюють діяльність більш ніж у 51 тисячі об’єктів — від ресторанів і кафе до закусочних та інших форматів громадського харчування.

Фінансові результати галузі, за інформацією податківців, демонструють позитивну динаміку. У 2025 році заклади задекларували 246,7 млрд. грн. (орієнтовно 5,9 млрд. доларів США) виторгу, що на 21,7% більше, ніж у 2024 році. Середньоденний виторг зріс із 553,8 млн. грн. до 675,9 млн. грн.

Підвищення обсягів доходів фіксується в різних сегментах ринку. Найбільший приріст показали ресторани — +26,9%. Закусочні додали 25,9%, кафе — 20,5%. Середній чек по країні становить 303 грн, що відображає як зміну споживчих настроїв, так і адаптацію бізнесу до нових економічних умов.

Учасники зустрічі наголосили, що ресторанна галузь продовжує працювати в складних умовах воєнного часу — з перебоями в енергопостачанні, логістичними труднощами та кадровим дефіцитом. Попри це, ринок демонструє здатність до відновлення та зростання.

Окрему увагу приділили структурі ринку. Частина закладів декларує невеликі обсяги виторгу — менше 50 тис. грн на місяць на один об’єкт. Водночас більшість операторів працюють стабільно та формують основний фінансовий результат галузі. За словами представників податкової служби, прозорість розрахунків і єдині правила гри є важливими для формування конкурентного середовища та подальшого розвитку сектору.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Понад 246 млрд грн виторгу — головні зміни фінансових показників ресторанного ринку appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

За їхніми спостереженнями, індустрія відходить від ідеї одного «великого напряму». Натомість у центрі уваги — інгредієнти та техніки, що поступово змінюють уявлення про смак, сервіс і сам досвід відвідування ресторану, зазначають у своєму огляді.

Однією з найпомітніших тенденцій стало повернення до вогню. Приготування на відкритому полум’ї, вугіллі чи гарячому камінні дедалі частіше стає не просто технікою, а частиною філософії кухні. У Швеції ресторан Knystaforsen розвиває повільне готування на природі, в Аргентині Anchoíta і Don Julio демонструють, як гриль може бути витонченим, а в Китаї кухарі обсмажують морепродукти на вугіллі, підкреслюючи чистоту смаку.

Водночас традиційні кухні в різних країнах переживають оновлення. У Польщі ресторан BABA подає домашні страви в сучасній інтерпретації, а в Азії дедалі частіше звертаються до «диких гірських інгредієнтів» — від мацутаке до різних видів лісових грибів. Нове покоління азійських ресторанів, зокрема CieL у В’єтнамі чи Akar у Малайзії, переосмислює національні рецепти через сучасні техніки.

Ще одна помітна риса — інтерес до гіркуватих і глибоких смаків. У меню з’являється більше ферментованих продуктів, витриманих соусів, морських водоростей. У лондонському Plates London поєднують какао з місо, а в бангкокському Baan Tepa активно використовують власні ферментації. Чай у Китаї дедалі частіше стає кулінарним інгредієнтом — ним коптять птицю або ароматизують морепродукти.

Час також перетворюється на інгредієнт. У канадському Квебеку, зокрема в l’Auberge Saint-Mathieu, застосовують лактоферментацію для збереження сезонних продуктів. У французькому La Marine рибу витримують у спеціальних камерах, а в копенгагенському Sushi Anaba працюють із молюсками, що дозрівають десятиліттями.

Одночасно з цим зростає популярність простої французької бістро-кухні. Класичні страви на кшталт oeufs mayonnaise чи île flottante повертаються у різних країнах. Деякі зіркові шефи відкривають демократичні заклади поруч із гастрономічними ресторанами — як Bistrot le Héron, пов’язаний із Émilie & Thomas – Moulin de Cambelong.

Змінюється й сервіс. У Франції відроджується подача страв із візка просто в залі, тоді як у Скандинавії, зокрема в Alchemist та Frantzén, панує більш невимушена атмосфера. Формат counter dining — посадка біля кухні — стає дедалі поширенішим у Європі та Північній Америці.

Щодо географії розвитку, інспектори відзначають посилення позицій Таїланду та Китаю. У Бангкоку з’являються нові амбітні проєкти, зокрема Duet by David Toutain і Cannubi by Umberto Bombana, а Японія залишається важливим місцем для професійного вдосконалення кухарів.

Загалом 2026 рік не пропонує єдиного гастрономічного вектора. Натомість ринок рухається до більш індивідуального, усвідомленого підходу — з акцентом на смак, сезонність і характер закладу.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Вогонь, ферментація і новий сервіс — головні ресторанні тенденції 2026 року appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

У Великій Британії стрімко зростає сегмент «темних кухонь» – закладів, що працюють виключно на доставку і не мають фізичних точок для відвідувачів. Згідно з дослідженням університетських науковців, кожен сьомий бізнес доставки їжі в Англії нині належить до цього формату, про що пише The Guardian.

Дослідження, проведене на замовлення Національного інституту досліджень у сфері охорони здоров’я та догляду (NIHR), показало, що близько 15% усіх онлайн-продавців їжі в Англії є «темними кухнями». Такі заклади також відомі як «хмарні», «віртуальні» або «ghost kitchens» і функціонують виключно для виконання онлайн-замовлень через сервіси доставки, зокрема Deliveroo, Just Eat та Uber Eats.

Попри швидке зростання цього ринку, до недавнього часу «темні кухні» не мали чіткого та узгодженого визначення. Це створювало труднощі для регуляторів, органів місцевої влади, інспекторів із харчової безпеки, учасників галузі та споживачів.

За словами докторки Люсі Нілд з Університету Шеффілда, люди мають право на більшу прозорість щодо того, яку саме їжу вони замовляють онлайн, а такі бізнеси повинні відповідати належним регуляторним стандартам. За відсутності чітких правил «темні кухні» ризикують залишатися поза контролем, що може мати негативні наслідки для громадського здоров’я. Зокрема, йдеться про зростання споживання їжі з високим вмістом жиру, солі та цукру.

У межах дослідження кілька університетських команд уперше розробили галузеву рамку для визначення та ідентифікації «темних кухонь». До роботи залучали вчених, фахівців з громадського здоров’я, представників місцевої влади, національних регуляторних органів, працівників індустрії та споживачів. У підсумку було запропоновано таке визначення: «Комерційні кухні, що використовують технології та працюють переважно на доставку для виконання дистанційних онлайн-замовлень їжі для негайного споживання».

Дослідники також оцінили масштаби поширення «темних кухонь» на популярних платформах доставки, використовуючи методи збору та аналізу відкритих даних. Вони виявляли скупчення різних брендів, зареєстрованих за однією поштовою адресою, що є характерною ознакою спільних кухонних хабів. Додатково локації перевіряли за допомогою сервісів на кшталт Google Maps, що продемонструвало, наскільки складно такі заклади ідентифікувати пересічним споживачам та контролюючим органам.

Хоча модель «темних кухонь» має комерційні переваги – зокрема нижчі витрати та гнучкість у виборі локацій, – дослідження звертає увагу на потенційні ризики для громадського здоров’я. На відміну від традиційних закладів харчування, вони менш помітні та не підпадають під просторові обмеження, які застосовуються, наприклад, поблизу шкіл.

Опитування, проведене у 2023 році, показало, що 40% респондентів замовляють їжу на виніс щонайменше раз на тиждень, здебільшого через додатки доставки. Водночас лише чверть опитаних раніше чули про «темні кухні», і лише 9% усвідомлено користувалися їхніми послугами. Після ознайомлення з визначенням понад половина заявила, що могла б замовляти їжу з таких кухонь, однак за умови чіткого маркування.

Запровадження єдиного галузевого визначення, за задумом авторів дослідження, має сприяти посиленню регулювання, контролю та кращому розумінню цього сегмента як з боку споживачів, так і з боку органів влади.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post 15% сервісів доставки їжі працюють у форматі «темних кухонь» appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

За даними пресслужби міської ради, станом на кінець 2025 року в Харкові функціонує близько 1,7 тис. підприємств громадського харчування та понад 1,1 тис. об’єктів побутового обслуговування. Приблизно 180 закладів обладнані генераторами, що дозволяє їм працювати під час відключень електроенергії.

Зростання кількості нових закладів відбувається на тлі складної ситуації у сфері малого бізнесу в регіоні. За інформацією аналітичного ресурсу «Опендатабот», протягом 11 місяців 2025 року в Харківській області припинили діяльність 20 481 підприємець — це третій показник серед усіх регіонів України.

Водночас у міській раді фіксують і протилежну тенденцію — активну реєстрацію нових підприємців. Упродовж року 11 008 фізичних осіб-підприємців офіційно відкрили бізнес у Харкові. Окрім цього, ще 424 ФОПи змінили податкову адресу та перенесли свою діяльність до міста.

Станом на 1 січня 2026 року кількість фізичних осіб-підприємців у Харкові перевищила 128,6 тис. осіб. Для порівняння, на початку 2025 року в місті налічувалося 117,9 тис. ФОПів.

Експерти зазначають, що розвиток сегменту кав’ярень та невеликих закладів громадського харчування залишається одним із найменш капіталомістких способів виходу на ринок для малого бізнесу.

Попит на доступні формати, орієнтовані на швидке обслуговування, а також адаптація до енергетичних ризиків за допомогою автономних джерел живлення дозволяють підприємцям зберігати відносну стабільність навіть в умовах воєнних викликів та економічної нестабільності.

Водночас значна кількість закритих ФОПів свідчить про високі ризики для підприємницької діяльності, зокрема через зниження платоспроможності населення, безпекову ситуацію та зростання витрат на ведення бізнесу. У такому контексті відкриття нових закладів у сфері громадського харчування виглядає показником обережного, але стійкого відновлення ділової активності в місті.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Ресторанний ринок Харкова — 94 нових заклади відкрили у місті протягом 2025 року appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) визнали броколі найкориснішим овочем у світі. Американська організація оцінила 41 фрукт та овоч і присудила броколі ідеальний бал 100 за її видатну харчову цінність. У тому ж рейтингу серед фруктів лідирують помідори, хоча й зі значно нижчим балом: 20,37.

Методологія, що використовується CDC, базується на вимірюванні щільності поживних речовин на порцію кожного продукту, враховуючи такі фактори, як вітаміни, мінерали та антиоксиданти. Таким чином, броколі посідає перше місце серед листових та хрестоцвітих овочів, що підтверджується різноманітністю та кількістю мікроелементів, які вона забезпечує.

У групі фруктів, найвищий бал отримав — помідор, хоча в кулінарії його зазвичай вважають овочем. Центри з контролю та профілактики захворювань США ботанічно класифікують його як фрукт.

Харчові властивості та ключовий внесок

Броколі видрізняється своїм поживним профілем, пропонуючи високий рівень вітаміну К, вітаміну С та вітаміну А, а також фітохімічні речовини та антиоксиданти. За словами дієтолога Скотта Кітлі, цитованого в журналі «Жіноче здоров’я», ці поживні речовини корисні для імунної системи, зміцнюють здоров’я кісток та сприяють згортанню крові.

Одна чашка броколі забезпечує до 106% рекомендованої добової норми вітаміну К, необхідного для підтримки міцності кісток та забезпечення належного згортання крові. Вона також забезпечує 17% рекомендованої добової норми вітаміну С та 6% рекомендованої добової норми вітаміну А. 

Крім того, її енергетична цінність надзвичайно низька: одна чашка містить лише 4 калорії. За словами Кітлі, таке поєднання робить броколі ключовим інгредієнтом для тих, хто прагне збалансованого харчування, багатого на мікроелементи.

За даними Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC), броколі посідає чільне місце у цьому списку завдяки своїй надзвичайній кількості антиоксидантних сполук та фітохімічних речовин. Кітлі пояснює, що ці елементи є ключовими для захисту здоров’я очей та зменшення пошкодження клітин.

Споживання вітаміну К є важливим як для здоров’я кісток, так і для оптимального згортання крові. Експерти радять регулярно, але помірно включати цей овоч у свій раціон.

Броколі також містить клітковину, яка допомагає регулювати випорожнення кишечника та сприяє відчуттю ситості. Крім того, вміст фолієвої кислоти сприяє відновленню ДНК та росту клітин. Дослідження показали, що фітохімічні речовини, присутні в броколі, такі як глюкозинолати, можуть допомогти запобігти хронічним захворюванням.

Поради щодо вживання броколі та запобіжні заходи

Щоб отримати максимальну користь від броколі, Кітлі рекомендує з’їдати по чашкі раз у три-чотири дні на тиждень. Цей овоч можна додавати до салатів, наприклад, у поєднанні з яблуками та волоськими горіхами, використовувати як гарнір або додавати до супів та бутербродів. Інший варіант – готувати його на пару або пасерувати, щоб зберегти більшість його поживних речовин.

Кітлі наголошує на важливості чергування споживання броколі з іншими листовими овочами, такими як мангольд або шпинат, для підтримки різноманітного та повноцінного раціону. Таке чергування забезпечує більшу різноманітність мікроелементів та фітонутрієнтів, необхідних для загального здоров’я.

Кітлі наголошує на необхідності контролю споживання вітаміну К серед тих, хто проходить лікування антикоагулянтами. Підтримка регулярного споживання та уникнення різких змін є надзвичайно важливими, оскільки вітамін К може змінювати дію певних ліків. Тому у разі потенційної взаємодії з медикаментозним лікуванням завжди потрібен професійний нагляд.

Броколі, бок-чой та швейцарський мангольд пропонують унікальні та взаємодоповнюючі поживні властивості. Усі три овочі є рекомендованими та універсальними варіантами для здорового харчування. Включення будь-якого з них дозволяє вам скористатися різними цінними поживними речовинами , покращити серцево-судинну систему, зміцнити імунну систему та сприяти загальному самопочуттю.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Броколі визнали найкориснішим овочем у світі appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Видання об’єднало історії пекарень, незалежних пекарок і пекарів, їхні професійні підходи до роботи з тістом і закваскою, а також авторські рецепти, що відображають різні стилі та філософії крафтового хліба, про що пишуть автори книги в мережі.

Книга обсягом 320 сторінок розповідає не лише про борошно, закваску та технологічні процеси випікання, а й про людей, для яких хліб став справою життя. У фокусі видання — щоденна праця, глибоке захоплення професією та сучасне бачення хлібопечення, що поєднується з повагою до традицій і локального контексту.

Автори книги — видавчиня Люсія Бондар та дослідниця їжі Юлія Аврора Огородник. Працюючи над виданням, вони зібрали як добре відомі українські пекарні, так і індивідуальних майстрів, показавши різноманітні підходи і досвід, які сьогодні формують обличчя крафтового хліба в Україні. Таким чином «BAKING BREAD» фіксує різноманіття практик — від ремісничих експериментів до усвідомленої роботи з локальними інгредієнтами.

Значну кількість фотографій, створено українським фотографом Дмитром Бахтою, доповнює тексти та допомагає передати атмосферу майстерень, процес випікання й характер героїв видання.

Книгу вже можна замовити онлайн на офіційному сайті видавництва Creative Publishing Ukraine, а з наступного тижня вона з’явиться у книжкових магазинах. Окремою подією стане презентація видання, яка відбудеться 21 грудня з 16:00 до 18:00 у Києві, у книгарні «Сенс» на Хрещатику, 34. Під час зустрічі гості зможуть ознайомитися з книгою, поспілкуватися з її творцями та взяти участь у дегустації хлібів від учасників проєкту, а також скуштувати українське ігристе.

«BAKING BREAD. Випікання крафтового хліба в Україні» фіксує нинішній етап розвитку українського крафтового хлібопечення як гастрономічного, культурного й людського явища та має всі шанси стати важливим документом часу для професійної спільноти й усіх, хто цікавиться сучасною гастрономією України.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post «BAKING BREAD» — хліб як справа усього життя appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Рішення, підтверджене прем’єр-міністеркою Джорджою Мелоні, має зміцнити міжнародний престиж італійської кулінарної культури та допомогти захистити її від численних імітацій, що роками турбують виробників та експертів, про що пише CNN.

За словами Мелоні, визнання ЮНЕСКО — це не просто відзнака, а підтвердження культурної ідентичності, адже італійська кухня для місцевих жителів є поєднанням традиції, ремесла, праці та справжнього національного багатства.

Цей успіх став завершенням трирічної кампанії Міністерства сільського господарства Італії, яке прагнуло привернути глобальну увагу до традиційних способів вирощування, збирання, приготування та подавання страв.

Редактор заявкової пропозиції, професор П’єр Луїджі Петрілло, у першому варіанті документа підкреслив, що готування в Італії давно вийшло за рамки задоволення базових потреб і стало багатошаровою щоденною практикою, у якій поєднуються досвід, ритуали та міжпоколінне передання знань. Саме це робить кухню країни унікальною та впізнаваною у світі.

Визнання ЮНЕСКО приходить на тлі активної боротьби Італії з так званими «фейковими» продуктами, включно з готовими соусами «карбонара», виробництвом підробленої оливкової олії та використанням назв, що імітують італійське походження товарів.

Міністр сільського господарства Франческо Лоллобриджа наголосив, що новий статус стане додатковим інструментом для захисту бренду «Made in Italy» та сприятиме розвитку регіональних виробників, створенню робочих місць і зміцненню локальних ланцюгів постачання.

Як і інші елементи нематеріальної культурної спадщини, від ручного дзвоніння до оперного співу чи ремесла неаполітанських піцайоло, італійська кухня відтепер матиме особливий охоронний статус.

Зазвичай такі рішення стимулюють туризм, хоча Італія й без того залишається одним із найвідвідуваніших напрямків у Європі. Втім, Мелоні зазначила, що країна очікує і економічний ефект, адже вже сьогодні експортує агропродукції на 70 мільярдів євро та є лідером ЄС за доданою вартістю сільського господарства.

У своїй заявці Італія акцентувала, що її «живі гастрономічні ландшафти» відображають біокультурне різноманіття країни, а кухня заснована на сезонності, ощадливих рецептах і сталих підходах до виробництва. Важливу роль відіграє й те, що кулінарні традиції передаються в родинах із покоління в покоління, формуючи емоційний зв’язок із їжею та зміцнюючи національну культурну пам’ять.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post ЮНЕСКО надало італійській гастрономії унікальний статус культурної спадщини appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Перші нагороди вручатимуть у 2026 році виробникам із двох найпрестижніших французьких регіонів — Бургундії та Бордо, де зосереджені всесвітньо відомі винні традиції та виноградники.

Запуск нової категорії — це подальше продовження розвитку путівника, який останніми роками активно розширює сферу своїх інтересів. Так, два роки тому Michelin представив систему Michelin Keys для готелів, а ще раніше, у 2019-му, — нагороду Michelin Sommelier Award, що відзначає професіоналів із винної експертизи та сервісу. Новий статус має підкреслити значення високих стандартів у виноробстві так само, як «зірки» Michelin впливають на ресторанний світ.

Michelin Grapes присуджуватимуть виноробним господарствам, що відповідають п’ятьом універсальним критеріям: якості агрономії, технічній майстерності у виноробному процесі, виразності стилю, балансу та стабільності вина упродовж років.

Найвища оцінка три «виноградини» — призначена виробникам, які демонструють винятковий рівень незалежно від урожаю. Дві «виноградини» означають «відмінний» рівень та особливість у своїй категорії, а одна — «дуже добрий» стиль та характер вина. Окремо виділятимуть і господарства зі статусом «відібрані» — як такі, що заслуговують на довіру.

Оцінювання здійснюватимуть спеціально найняті винні інспектори Michelin Group — експерти з галузі, серед яких очікують побачити колишніх сомельє, критиків та фахівців з виноробного виробництва. Їхня робота проходитиме за чіткою методологією, що включатиме колегіальне обговорення, ретельний аналіз та редакційний контроль, аби забезпечити незалежність і послідовність у відборі.

Міжнародний директор Michelin Guide Гвендаль Пульєннек підкреслив, що «нова система покликана стати орієнтиром для найширшої аудиторії — як для аматорів, так і для досвідчених знавців».

За його словами, «нагорода має відзначати людей, які створюють найвибагливіші виноградники та піднімають планку виноробства у світі, так само як Michelin багато років підказує гурманам, де шукати найкращі ресторани та готелі».

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Michelin запускає у 2026 році нову відзнаку для виноробів — Michelin Grapes appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.