Українська виноробна компанія 46 Parallel Wine Group оголосила про вихід двох нових релізів преміальної колекції Grand Admiral — Grand Admiral Brut Nature 2020 та Grand Admiral Brut Nature Rose 2020. Обидва ігристі вина створені за класичним методом шампанізації та витримувалися на дріжджовому осаді протягом п’яти років.

Новий вінтаж став продовженням розвитку флагманської лінійки Grand Admiral, яка об’єднує класичні ігристі вина, виготовлені за традиційною технологією вторинної ферментації у пляшці. Саме цей метод, що використовується у виробництві найвідоміших ігристих вин світу, передбачає тривалий і технологічно складний процес, який включає витримку на осаді, ремюаж та дегоржаж.

У компанії зазначають, що обидва релізи виконані у стилі Brut Nature — одному з найвимогливіших напрямів виробництва ігристих вин. Такий стиль практично не передбачає додавання експедиційного лікеру після дегоржажу, тому якість базових виноматеріалів, кислотний баланс та тривала витримка відіграють вирішальну роль у формуванні смаку.

«У Brut Nature дуже важливо не перевантажити вино і водночас не залишити його порожнім. Баланс має народитися всередині самого вина — з винограду, кислотності, текстури та витримки. У релізах 2020 року ми прагнули показати не силу заради сили, а точність, чистоту й гастрономічність», — прокоментувала енолог 46 Parallel Wine Group Євгенія Пустовіт.

Grand Admiral Brut Nature 2020 створений із сортів Піно Блан та Рислінг. За словами виробника, вино відзначається свіжим мінеральним профілем, виразною кислотністю та складністю, сформованою внаслідок 60-місячної витримки.

Другий реліз — Grand Admiral Brut Nature Rose 2020 — виготовлений із Піно Нуар урожаю 2020 року. У компанії характеризують його як більш м’яке та ягідне за стилем ігристе вино з делікатною текстурою та тривалим післясмаком.

Власниця 46 Parallel Wine Group Наталія Бурлаченко зазначає, що новий вінтаж покликаний продемонструвати різні стилістичні можливості українського класичного ігристого вина.

«Білий Brut Nature 2020 — більш зібраний, свіжий і мінеральний. Rose 2020 — м’якший, ягідний і дуже делікатний у текстурі. Разом вони створюють повну картину колекції та демонструють, наскільки різним може бути українське класичне ігристе», — зазначила вона.

Обидва вина випущені обмеженим тиражем. Grand Admiral Brut Nature 2020 представлений накладом 965 пляшок, а Grand Admiral Brut Nature Rose 2020 — 953 пляшки. У компанії підкреслюють, що лімітований випуск має підкреслити колекційний статус релізів та їхню орієнтацію на поціновувачів класичних ігристих вин, приватні дегустації та гастрономічні події.

46 Parallel Wine Group була створена у 2020 році. Наприкінці 2024 року компанія увійшла до структури Big Wines, що є частиною міжнародного винного холдингу Vinos de La Luz. Виробник позиціонує себе як українську виноробну компанію, яка спеціалізується на створенні вин преміального сегмента та просуванні українського виноробства на міжнародних ринках.

Усі фотоматеріали надані до публікації на партнерських засадах від компанії 46 Parallel Wine Group та належить її Власникам.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post 46 Parallel презентувала лімітовані ігристі вина Grand Admiral 2020 року appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Понад 80% нових інвестицій у готельне будівництво в Україні у 2025–2026 роках припадають на західні області. Водночас експерти дедалі частіше говорять про ризики перенасичення ринку, особливо в сегменті стандартних готельних проєктів без виразної концепції та розвиненої інфраструктури.

Географія інвестицій у готельну нерухомість продовжує змінюватися під впливом безпекових факторів. Найвищу активність девелопери демонструють у Карпатському регіоні, на Львівщині та в сусідніх областях, які вважаються найбільш стабільними з точки зору туристичного попиту та ризиків ведення бізнесу.

За даними Ribas Hotels Group, саме на ці території припадає переважна більшість нових дозволів на будівництво готелів. У низці туристичних локацій показники відвідуваності вже перевищують довоєнний рівень, що стимулює запуск нових проєктів.

Однак концентрація інвестицій у межах одного регіону створює нові виклики для ринку. Насамперед йдеться про посилення конкуренції між схожими за форматом об’єктами, які не пропонують гостям унікального продукту чи додаткової інфраструктури.

Керівник напряму консультаційних послуг у сфері нерухомості EY в Україні Ростислав Хома зазначає, що найбільш вразливими до конкуренції стають готелі без чіткої концепції, професійного управління та додаткових сервісів. Таким об’єктам дедалі складніше залучати як інвесторів, так і кінцевих споживачів.

Найкращі показники завантаженості наразі демонструють Львів і Буковель. За даними РБК-Україна, середній рівень завантаження номерного фонду тут становить відповідно 57% та 56%, а в періоди високого сезону може сягати 85–95%.

Водночас середній показник по країні залишається значно нижчим і, за оцінками ринку, становить лише близько 25–26%. Це свідчить про нерівномірний розподіл попиту та високу залежність успішності проєкту від його локації та формату.

Фінансові показники також демонструють неоднозначну ситуацію в галузі. На Івано-Франківщині сукупна заборгованість підприємств сфери гостинності у 2021–2024 роках зросла на 52%, що може свідчити про значне кредитне навантаження на частину операторів.

Натомість на Львівщині за аналогічний період власний капітал готельних підприємств збільшився на 22%, що вказує на більш стабільний фінансовий стан місцевого ринку.

Голова Державного агентства розвитку туризму Наталія Табака вважає, що від’ємний капітал окремих підприємств Івано-Франківської області може бути наслідком високої закредитованості курортних об’єктів та значних операційних витрат, характерних для великих рекреаційних комплексів.

На тлі посилення конкуренції змінюються і вимоги споживачів. Найбільший попит сьогодні мають заміські та курортні комплекси з розвиненою SPA-інфраструктурою, сімейними сервісами та професійним управлінням.

Експерти зазначають, що клієнти дедалі частіше обирають не просто місце для проживання, а комплексний досвід відпочинку або роботи поза домом.

Окремий інтерес інвесторів зберігається до апарт-готелів та «кондо-форматів». Такі проєкти поєднують елементи девелоперської та готельної моделей, забезпечуючи нижчий поріг входу, розподіл ризиків між власниками та збереження ліквідності активу.

За оцінками учасників ринку, у найближчі роки інвестиційний фокус залишатиметься на західних і частково центральних областях України. Водночас подальше збільшення кількості схожих проєктів за відсутності значного припливу іноземних туристів може посилити конкуренцію за внутрішнього споживача.

Експерти прогнозують, що в довгостроковій перспективі найбільші шанси на успіх матимуть два типи об’єктів: великі готелі з ефективною системою управління та стабільними бізнес-процесами, а також нішеві концептуальні проєкти з чітко визначеною цільовою аудиторією. Формати, які не мають ані сильної концепції, ані ефективної операційної моделі, ризикують втратити конкурентоспроможність у міру розвитку ринку.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Готельний ринок України входить у фазу жорсткішого відбору проєктів appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Про це свідчать дані дослідження OLX Нерухомість, на які посилається Delo.ua.

За даними аналітики, у сегменті оренди в низці міст зросла кількість пропозицій. У квітні 2026 року порівняно із січнем найбільше нових оголошень зафіксували у Дніпрі — на 33% більше. В Одесі приріст становив 25%, у Києві — 16%. Водночас у Львові та Харкові обсяг пропозиції залишався майже без змін.

Разом із пропозицією в окремих містах зріс й попит на оренду приміщень під заклади громадського харчування. У Львові кількість відгуків на оголошення збільшилася на 45%, у Києві — на 40%. У Дніпрі та Харкові активність орендарів майже не змінилася, тоді як в Одесі кількість відгуків скоротилася на 27%.

На тлі пожвавлення ринку оренди медіанні ціни в більшості міст продовжили знижуватися. У Києві оренда приміщень для кафе та ресторанів подешевшала на 4% — до 50 тис. грн. У Львові падіння становило 39%, до 23,5 тис. грн, у Дніпрі — 47%, до 29 тис. грн. В Одесі ціни знизилися на 3%, до 42 тис. грн, а в Харкові — на 2%, до 28,5 тис. грн.

У сегменті купівлі комерційних площ ситуація залишається стриманішою. Кількість оголошень про продаж приміщень від початку року майже не змінилася — у більшості міст показники або залишилися на рівні січня, або збільшилися лише незначно.

При цьому попит на придбання нерухомості під заклади харчування скоротився одразу в кількох великих містах. У Києві кількість відгуків на оголошення про продаж знизилася на 38%, у Львові — на 52%, в Одесі — на 30%. У Харкові та Дніпрі істотних змін не зафіксували.

Попри падіння попиту, у частині міст вартість купівлі приміщень продовжила зростати. У Львові медіанна ціна збільшилася на 40%, у Києві — на 14%, в Одесі — на 4%. Натомість у Дніпрі ціни знизилися на 10%, а в Харкові — на 7%.

У дослідженні зазначається, що активність у сегменті купівлі залишається нижчою, ніж на ринку оренди. Це може свідчити про небажання щодо великих вкладень й наявні ризики для ресторанного бізнесу щодо довгострокових інвестицій в умовах невизначеності та нестабільної безпекової ситуації.

Аналітики також звертають увагу на річну динаміку. Якщо порівнювати квітень 2026 року з аналогічним періодом 2025-го, ринок у більшості міст демонструє нижчі показники активності.

У Києві кількість оголошень про оренду за рік скоротилася на 23%, а попит — на 47%. У сегменті купівлі попит впав на 24% при майже незмінному рівні пропозиції.

У Львові ситуація виявилася ще помітнішою: кількість оголошень про оренду зменшилася на 43%, а кількість відгуків — на 34%. У сегменті продажу активність продавців і покупців, за оцінками аналітиків, стала у 2–3 рази нижчою, ніж роком раніше.

Окремо, у матеріалі звертають увагу на складну ситуацію у столичному ресторанному сегменті. За даними публікацій, лише протягом крайніх кількох місяців у Києві припинили роботу або були виставлені на продаж понад 200 об’єктів громадського харчування різних форматів та напрямків.

Водночас на ресторанну галузь впливають й глобальні споживчі тенденції. Засновник Momofuku та шеф-кухар Девід Чанг заявив, що зниження споживання алкоголю серед покоління Gen Z може становити серйозний виклик для ресторанного бізнесу, оскільки продаж напоїв традиційно формує значну частину прибутковості закладів.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Після важкої зими ринок оренди для HoReCa почав відновлюватися у великих містах appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Серед нових видань — мемуари шефів і гастроентузіастів, дослідження про політику їжі, історії про професійне вигорання, пошук себе через кухню та книжки про трансформацію гастрономічної культури. Більшість із них поєднують кулінарну тематику з особистими переживаннями, культурними змінами та соціальними процесами.

Однією з найпомітніших книжок сезону стала Tell Me How You Eat: Food, Power, and the Will to Live авторства Ембер Хусейн (Amber Husain). Письменниця досліджує взаємозв’язок між їжею, владою та політикою, звертаючись до прикладів від програм харчування «Чорних пантер» до сучасних гастроблогерів у Газі. Авторка розглядає їжу не лише як побутову необхідність, а як соціальний і політичний ресурс, що впливає на суспільство. Книжка також торкається тем анорексії, контролю над тілом та культурного ставлення до споживання їжі.

Історичний погляд на гастрономію пропонує Люк Барр (Luke Barr) у книзі The Secret History of French Cooking: The Outlaw Chefs Who Made Food Modern. Видання присвячене французькій кухні 1960–1970-х років та становленню nouvelle cuisine. У центрі сюжету — шефи Поль Бокюз, Мішель Герар і П’єр Труагро, які намагалися відійти від традиційної «високої кухні» Франції. Водночас автор приділяє увагу жінкам-кухарям та гастрокритикам, які залишалися поза межами домінуючого чоловічого кулінарного середовища. Книжка поєднує документальність із динамікою художнього роману.

Особисту історію про зміну гастрономічних звичок та ставлення до їжі розповідає гастрожурналістка Алісія Кеннеді (Alicia Kennedy) у On Eating: The Making and Unmaking of My Appetites. Якщо її попередня книжка була присвячена історії рослинного харчування у США, то нова робота фокусується на власному досвіді авторки — від дитинства на Лонг-Айленді до життя в Пуерто-Рико та переходу до вегетаріанства. Кеннеді аналізує, як особисті втрати, етичні переконання та зміни в житті впливають на гастрономічні вподобання людини.

Ще одна автобіографічна новинка — Extra Sauce: The Good, the Bad, and the Onions Захри Танґорри (Zahra Tangorra). Колишня власниця ресторану Brucie у Брукліні та засновниця поп-ап проєкту Zaza Lasagna описує власний шлях через ресторанний бізнес, сімейні історії та кризові моменти життя. Авторка згадує пандемію, роботу в гастросфері та події, які змусили її переосмислити власний професійний і особистий досвід. Книжка написана легкою, розмовною мовою та поєднує кулінарні спогади з історією дорослішання.

Тему професійної кухні продовжує Бріджид Вашингтон (Brigid Washington) у мемуарах Salt, Sweat & Steam: The Fiery Education of an Accidental Chef. Авторка описує навчання у Culinary Institute of America після складного розриву стосунків та переїзду з Північної Кароліни. У книжці багато деталей про кулінарну школу: фізичні навантаження, конфлікти, конкуренцію, невдалі страви та романтичні історії. Видання орієнтоване на читачів, яких цікавить внутрішня кухня гастрономічної освіти та ресторанної індустрії.

Найбільш атмосферною новинкою сезону критики називають Eat Bitter: A Story About Guts, and Food Лідії Панґ (Lydia Pang). Назва книжки відсилає до китайського вислову про необхідність «витримати гіркоту перед тим, як відчути солодке». Авторка, яка має китайсько-британське походження, розповідає про дитинство у Вельсі, життя у США, професійне вигорання та повернення до більш усвідомленого способу життя. Через описи страв і кулінарних спогадів Панґ досліджує теми ідентичності, творчості та внутрішньої трансформації.

Весняний сезон гастрономічної літератури демонструє, що книжки про їжу дедалі частіше виходять за межі традиційних кулінарних мемуарів чи рецептів. Сьогодні їжа стає інструментом для розмови про культуру, політику, психологію та особистий досвід, а гастрономічна література дедалі активніше поєднує документальність, соціальний аналіз і художню оповідь.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Від nouvelle cuisine до кулінарних мемуарів — цікаві гастрокниги весни 2026 року appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Центральним елементом стратегії став проєкт Wonder Create — система, яка зможе запропонувати створювати власні ресторанні бренди за допомогою штучного інтелекту, про що пише TechCrunch.

Ідея полягає в тому, щоб будь-хто — від шеф-кухаря чи гастропідприємця до блогера або фітнес-тренера — отримає можливість за короткий термін у кілька хвилин «запустити» віртуальний ресторан. Користувач вводить короткий опис концепції, після чого AI автоматично генерує назву бренду, візуальний стиль, меню, рецепти, фотографії страв, цінову політику та навіть інформацію про харчову цінність.

Після затвердження концепції закладу, він зможе одразу почати працювати через мережу кухонь Wonder. Сьогодні компанія має близько 120 таких майданчиків, а протягом наступного року планує збільшити їх кількість до 400.

У Wonder називають свої кухні «програмованими кулінарними платформами». На відміну від традиційних закладів, одна кухня може одночасно обслуговувати до 25 різних ресторанних брендів. Компанія використовує електричне обладнання, автоматизовані системи приготування та роботизовані елементи, включно з конвеєрами та механічними маніпуляторами.

За словами Lore, платформа працює з бібліотекою приблизно із 700 інгредієнтів. Це дозволяє створювати велику кількість страв та адаптувати меню під різні концепції. Крім того, Wonder придбала компанію Spice Robotics, яка спеціалізується на автоматичних системах для приготування bowl-страв. Також стартап працює над так званою «машиною нескінченних соусів», здатною автоматично відтворювати більшість популярних соусів із сучасних рецептів.

Wonder Create фактично поєднує модель цифрової платформи та ресторанної інфраструктури. Сам Marc Lore описує сервіс як «Shopify із AI-інтерфейсом» для ресторанної індустрії. На його думку, система може бути корисною не лише професійним рестораторам, а й творцям контенту, брендам або медіапроєктам, які шукають нові способи взаємодії з аудиторією.

Наприклад, блогери чи інфлюенсери зможуть запускати власні меню або тематичні бренди без необхідності відкривати фізичний ресторан. Компанія також розглядає співпрацю з фітнес-інструкторами, благодійними організаціями та великими розважальними брендами.

Водночас модель залишається експериментальною. Формат ghost kitchen, який активно розвивався на початку 2020-х років, уже стикався з труднощами — насамперед через нестабільну якість їжі та складність формування лояльної аудиторії. Одним із найвідоміших прикладів став MrBeast Burger, який отримав чимало критики через різний рівень сервісу та якості страв у різних кухнях-партнерах.

У Wonder вважають, що автоматизація та стандартизовані процеси допоможуть уникнути подібних проблем. Однак компанія визнає, що не всі кухонні процеси наразі можна автоматизувати. Наприклад, система поки не працює зі складними форматами на кшталт ручного приготування піци чи суші. Основний акцент робиться на більш стандартизованих стравах — бургерах, курячих крилах, fried chicken та bowl-меню.

Одночасно з цим Wonder продовжує розширювати свою екосистему. Раніше компанія придбала сервіс доставки Grubhub та бізнес meal kit-компанії Blue Apron. Також Wonder активно купує локальні ресторанні бренди, щоб масштабувати їх через власну мережу кухонь.

Таким чином, Wonder Create демонструє новий підхід до ресторанного бізнесу, де ключову роль відіграють не лише кухня та рецепти, а й технологічна платформа, автоматизація та можливості штучного інтелекту.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Платформа Wonder Create пропонує новий формат створення віртуальних ресторанів appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Якщо продукт не приїхав вчасно, має нестабільну якість або не відповідає очікуванням, це одразу впливає на меню, швидкість роботи кухні та враження гостей. Саме тому заклади все частіше шукають не просто продавця, а надійного партнера. Таким партнером для багатьох закладів HoReCa вже є FRUIT TIME.

FRUIT TIME — HoReCa постачальник, який розуміє потреби професійної кухні

FRUIT TIME — це компанія, яка спеціалізується на постачанні свіжої продукції для професійної кухні. Компанія працює з потребами ресторанів, кафе, барів, готелів та інших закладів. Для HoReCa недостатньо просто замовити товар. Потрібно бути впевненими, що постачальник розуміє специфіку бізнесу, вміє працювати в ритмі закладу та готовий забезпечити регулярні поставки без зайвих затримок і проблем.

Ми розуміємо, як важливо завжди мати чітку система роботи: 

• контроль якості;
• стабільний асортимент;
• налагоджена логістика;
• професійний супровід; 
• відповідальність за результат. 

Саме такий підхід формує довіру, а довіра у ресторанному бізнесі — це одна з найцінніших складових довгострокової співпраці.

Компанія не просто продає продукцію, а працює з реальними потребами кухні. Це означає розуміння сезонності, навантаження, стандартів якості, вимог до зовнішнього вигляду продукту, зручності фасування та швидкості доставки. Для закладу це критично важливо, адже кухня повинна працювати без збоїв, а шеф-кухар і менеджери — бути впевненими у своєму постачальнику.

Широкий асортимент продукції для закладів HoReCa

FRUIT TIME пропонує широкий асортимент продукції для закладів HoReCa. Це не лише базові позиції, які потрібні щодня, а й продукція для більш специфічних запитів. Компанія постачає фрукти, овочі, зелень, ягоди, гриби, горіхи та інші категорії товарів, які потрібні сучасній кухні. Для багатьох закладів важливо мати можливість замовляти все в одному місці — без потреби працювати з великою кількістю різних постачальників. Це спрощує закупівлі, економить час і дозволяє зробити процес постачання більш керованим та прогнозованим.

Якість продукції як основа довіри

Окрему роль у співпраці відіграє якість продукції. У HoReCa це не просто питання естетики. Якість напряму впливає на смак страв, зовнішній вигляд подачі, технологічні процеси на кухні та кінцеве задоволення гостей. Якщо продукт нестабільний, кухні складно працювати за стандартами. Саме тому FRUIT TIME робить акцент на якісній продукції та відповідальному підході до формування поставок. Для закладу це означає менше ризиків, вищу передбачуваність і більше впевненості у щоденній роботі.

FRUIT TIME — партнер-постачальник для довгострокової співпраці

Сьогодні FRUIT TIME працює в таких містах, як Київ, Харків і Дніпро, забезпечуючи заклади HoReCa якісною продукцією та надійним сервісом. Це дає можливість компанії бути ближчою до клієнтів, краще розуміти потреби локального ринку та забезпечувати стабільну співпрацю для бізнесу в різних регіонах. 

Надійний постачальник для ресторанного бізнесу — це той, хто допомагає бізнесу працювати стабільно. Ідеться не лише про продаж товару, а про щоденну підтримку операційних процесів закладу. Коли ресторан замовляє овочі оптом або фрукти оптом, він купує не просто ящики продукції. Він купує передбачуваність, спокій, зручність і можливість не відволікатися на постійне вирішення проблем із поставками. Саме тому для багатьох закладів важливо знайти компанію, якій можна довірити цю частину роботи на постійній основі.

FRUIT TIME — це про системність, відповідальність і розуміння ринку HoReCa. Компанія працює для тих, хто цінує стабільність і хоче отримати не випадкового продавця, а постачальника, який дійсно розуміє, як працює ресторанний бізнес і має змогу надати високу якість та конкурентні оптові ціни на овочі та фрукти. Для кафе, ресторанів, готелів, барів і кейтерингових компаній це означає можливість будувати роботу на надійному фундаменті: з якісною продукцією, зручною співпрацею та впевненістю у завтрашньому дні.

Якщо вашому закладу потрібен надійний HoReCa постачальник, якому можна довірити щоденну роботу кухні, стабільність поставок і якість продукції обирайте FRUIT TIME!

Сайт компанії: https://fruit-time.ua

Партнерський матеріал. Усі фото та видео надані компанією FRUIT TIME та належать їх Власникам.

The post FRUIT TIME — надійний оптовий постачальник фруктів та овочів для HoReCa appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Згідно з даними, 12% українців віком від 18 до 65 років замовляють доставку їжі щонайменше раз на тиждень. Водночас споживачі демонструють доволі сталі гастрономічні вподобання: 89% готові регулярно обирати одну й ту саму страву, якщо вона їм подобається. Серед умовного «топу» страв, які українці могли б споживати постійно, лідирують стейк, салати та суші.

Ключовими критеріями при виборі сервісу доставки залишаються економічні чинники. Для 54% користувачів визначальними є знижки та акції, ще 45% орієнтуються на рівень цін, а 42% звертають увагу на швидкість доставки. При цьому лише 28% опитаних оформлюють замовлення через мобільні застосунки, що може свідчити про потенціал подальшого зростання цифрових каналів у цьому сегменті.

Попри розвиток доставки, майже половина українців не відмовляється від домашньої кухні. Так, 45% вважають її більш корисною, а 41% — доступнішою за вартістю. Водночас розподіл побутових обов’язків залишається нерівномірним: 72% жінок зазначають, що саме вони готують вдома, тоді як більшість чоловіків або розділяють ці обов’язки, або не беруть у них активної участі.

Покупки продуктів також поступово переходять в онлайн. Хоча більшість українців продовжує відвідувати магазини, вже 23% замовляють продукти з доставкою додому. При цьому 96% респондентів здійснюють закупи щонайменше раз на тиждень, що свідчить про сформовану регулярну модель споживання.

Харчування поза домом для українців має не лише практичне, а й емоційне значення. Для 39% це спосіб зробити невелике свято, для 35% — зручність і економія часу, а для 21% — можливість спробувати нові страви. Найчастіше українці обирають кафе та кав’ярні поблизу роботи, а також піцерії та фудкорти.

Молодь демонструє більшу відкритість до споживання поза домом: понад половина українців віком 18–29 років зазначають, що за можливості харчувалися б у закладах щодня. Це може свідчити про зміну споживчих моделей у майбутньому та поступове зростання ролі ресторанного сегмента.

Як зазначає генеральний менеджер Bolt Food в Україні В’ячеслав Левченко, харчові звички українців формуються на перетині практичності, задоволення та соціальної взаємодії. Домашнє приготування залишається базовим сценарієм, тоді як доставка та відвідування закладів виконують функцію зручності та емоційного досвіду.

У підсумку ринок харчування в Україні демонструє гнучку модель: споживачі поєднують домашню кухню, доставку та відвідування закладів залежно від ситуації, фінансових можливостей і потреб у комфорті чи емоціях.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Ринок їжі в Україні — як поєднуються домашня кухня, доставка й ресторани appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

На тлі дискусій серед шеф-кухарів із відзнаками Michelin Guide про кризу haute cuisine, несподіваним символом сучасного попиту стала проста страва — коробка з рисом, смаженою куркою та соусом на основі майонезу, про що пише CNN.

Саме такий формат приніс популярність мережі Tasty Crousty, яка за останні місяці перетворилася на один із найпомітніших гастрономічних трендів у Парижі. Без складного меню, дизайнерських інтер’єрів і класичного ресторанного сервісу, бренд зробив ставку на просту формулу — великі порції, зрозумілий смак і доступну ціну близько 9 євро. Такий підхід виявився особливо привабливим для молодої аудиторії, яка дедалі частіше орієнтується не на гіди, а на вірусні рекомендації у TikTok.

Втім, успіх Tasty Crousty — не лише історія окремого бізнесу, а відображення ширших змін на ринку. За підсумками 2024 року від французької дослідницької групи Food Service Vision, оборот мережевого ресторанного сектору Франції досяг рекордних 21 млрд. євро, причому сегменти fast food і fast-casual формують вже понад половину всієї виручки галузі.

Головним драйвером трансформації стало покоління до 35 років. Молоді споживачі, які виросли в епоху глобальних мереж і доставки, дедалі частіше обирають просту та зрозумілу comfort food — бургери, піцу, тако або різноманітні rice- та chicken-box формати. Так званий «кранч-бокс» — поєднання рису, курки в паніруванні та соусів — швидко вийшов за межі столиці й набув популярності по всій країні.

На хвилі попиту Tasty Crousty активно розширює присутність не лише у Франції, а й за кордоном, зокрема в Бельгії та Алжирі, а також розглядає вихід на ринки Канади та Великої Британії.

Одночасно з цим зростає конкуренція між локальними мережами та глобальними гравцями. У французьких містах формати на кшталт O’Tacos співіснують із міжнародними брендами — McDonald’s, Burger King, KFC, Popeyes та Five Guys.

Зокрема, McDonald’s, що працює у Франції з 1979 року, залишається другим за значенням ринком для компанії після США і налічує близько 1590 ресторанів. Стратегія мережі передбачає доступність закладу в межах 20 хвилин їзди майже для кожного мешканця.

Активне розширення мереж викликає і спротив, особливо в невеликих містах, де мешканці побоюються втрати локальної ідентичності. У деяких громадах відкриття нових ресторанів вже стає частиною політичних дискусій на рівні муніципалітетів.

Найгостріше ці зміни сприймає сегмент високої кухні. Французькі шефи дедалі частіше говорять про ризик «дегастрономізації» — поступового витіснення традицій бістро та класичного ресторанного досвіду. Водночас ринок шукає баланс через розвиток сегмента якісного швидкого харчування.

Одним із прикладів є мережа Cojean, яка поєднує швидкість обслуговування з використанням сезонних продуктів, органічних інгредієнтів та екологічних практик. Подібні формати дедалі частіше стають компромісом між гастрономічною культурою та темпом сучасного життя. Крім того, все більше відомих шеф-кухарів запускають власні quick-service проєкти — від сендвічів із смаженою куркою до азійських bowl-страв і gourmet-бургерів.

Таким чином, Франція не відмовляється від своєї гастрономічної спадщини, а переосмислює її. Поряд із традиційною багатокурсною вечерею дедалі органічніше існують прості й доступні формати, які формують новий образ сучасної французької кухні — більш демократичної, швидкої та орієнтованої на нове покоління споживачів.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Fast food формує нову гастрономічну реальність Франції appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

Про це йшлося під час секторальної зустрічі представників державних органів і бізнесу, присвяченої роботі сфери громадського харчування та розвитку прозорих правил на ринку.

За даними ДПС, нині в Україні працює понад 43 тисячі суб’єктів господарювання у сфері ресторанного бізнесу. Вони здійснюють діяльність більш ніж у 51 тисячі об’єктів — від ресторанів і кафе до закусочних та інших форматів громадського харчування.

Фінансові результати галузі, за інформацією податківців, демонструють позитивну динаміку. У 2025 році заклади задекларували 246,7 млрд. грн. (орієнтовно 5,9 млрд. доларів США) виторгу, що на 21,7% більше, ніж у 2024 році. Середньоденний виторг зріс із 553,8 млн. грн. до 675,9 млн. грн.

Підвищення обсягів доходів фіксується в різних сегментах ринку. Найбільший приріст показали ресторани — +26,9%. Закусочні додали 25,9%, кафе — 20,5%. Середній чек по країні становить 303 грн, що відображає як зміну споживчих настроїв, так і адаптацію бізнесу до нових економічних умов.

Учасники зустрічі наголосили, що ресторанна галузь продовжує працювати в складних умовах воєнного часу — з перебоями в енергопостачанні, логістичними труднощами та кадровим дефіцитом. Попри це, ринок демонструє здатність до відновлення та зростання.

Окрему увагу приділили структурі ринку. Частина закладів декларує невеликі обсяги виторгу — менше 50 тис. грн на місяць на один об’єкт. Водночас більшість операторів працюють стабільно та формують основний фінансовий результат галузі. За словами представників податкової служби, прозорість розрахунків і єдині правила гри є важливими для формування конкурентного середовища та подальшого розвитку сектору.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Понад 246 млрд грн виторгу — головні зміни фінансових показників ресторанного ринку appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.

За їхніми спостереженнями, індустрія відходить від ідеї одного «великого напряму». Натомість у центрі уваги — інгредієнти та техніки, що поступово змінюють уявлення про смак, сервіс і сам досвід відвідування ресторану, зазначають у своєму огляді.

Однією з найпомітніших тенденцій стало повернення до вогню. Приготування на відкритому полум’ї, вугіллі чи гарячому камінні дедалі частіше стає не просто технікою, а частиною філософії кухні. У Швеції ресторан Knystaforsen розвиває повільне готування на природі, в Аргентині Anchoíta і Don Julio демонструють, як гриль може бути витонченим, а в Китаї кухарі обсмажують морепродукти на вугіллі, підкреслюючи чистоту смаку.

Водночас традиційні кухні в різних країнах переживають оновлення. У Польщі ресторан BABA подає домашні страви в сучасній інтерпретації, а в Азії дедалі частіше звертаються до «диких гірських інгредієнтів» — від мацутаке до різних видів лісових грибів. Нове покоління азійських ресторанів, зокрема CieL у В’єтнамі чи Akar у Малайзії, переосмислює національні рецепти через сучасні техніки.

Ще одна помітна риса — інтерес до гіркуватих і глибоких смаків. У меню з’являється більше ферментованих продуктів, витриманих соусів, морських водоростей. У лондонському Plates London поєднують какао з місо, а в бангкокському Baan Tepa активно використовують власні ферментації. Чай у Китаї дедалі частіше стає кулінарним інгредієнтом — ним коптять птицю або ароматизують морепродукти.

Час також перетворюється на інгредієнт. У канадському Квебеку, зокрема в l’Auberge Saint-Mathieu, застосовують лактоферментацію для збереження сезонних продуктів. У французькому La Marine рибу витримують у спеціальних камерах, а в копенгагенському Sushi Anaba працюють із молюсками, що дозрівають десятиліттями.

Одночасно з цим зростає популярність простої французької бістро-кухні. Класичні страви на кшталт oeufs mayonnaise чи île flottante повертаються у різних країнах. Деякі зіркові шефи відкривають демократичні заклади поруч із гастрономічними ресторанами — як Bistrot le Héron, пов’язаний із Émilie & Thomas – Moulin de Cambelong.

Змінюється й сервіс. У Франції відроджується подача страв із візка просто в залі, тоді як у Скандинавії, зокрема в Alchemist та Frantzén, панує більш невимушена атмосфера. Формат counter dining — посадка біля кухні — стає дедалі поширенішим у Європі та Північній Америці.

Щодо географії розвитку, інспектори відзначають посилення позицій Таїланду та Китаю. У Бангкоку з’являються нові амбітні проєкти, зокрема Duet by David Toutain і Cannubi by Umberto Bombana, а Японія залишається важливим місцем для професійного вдосконалення кухарів.

Загалом 2026 рік не пропонує єдиного гастрономічного вектора. Натомість ринок рухається до більш індивідуального, усвідомленого підходу — з акцентом на смак, сезонність і характер закладу.

Усі представлені фото та відео матеріали отримані з відкритих публічних джерел, належать їх Власникам і публікуються виключно для ознайомлення читачів та не мають будь-якого комерційного використання. Також, для підготовки, обробки і корегування зображень та відео можуть бути використовані публічні сервіси з використанням штучного інтелекту.

#Новини Ресторанів #Новини Кафе #Новини Барів #Новини Готелів #Pro-HoReCa / Статті #Аналітичні огляди / Тенденції ринку #Постачальники HoReCa Україна

The post Вогонь, ферментація і новий сервіс — головні ресторанні тенденції 2026 року appeared first on HoReCa-УКРАЇНА.